Ф'ючерси та форварди: основні відмінності в інструментах
Часте виникнення криз на світовому ринку призводить до необхідності пошуку інструментів, які дозволять ефективно управляти ціновими ризиками. Сьогодні передбачити динаміку цін складно навіть у короткостроковій перспективі. Захиститися від втрат та знизити ризики допомагають різні похідні фінансові інструменти, зокрема ф'ючерсні та форвардні контракти. Вони дозволяють зафіксувати попередню домовленість про купівлю/продаж активів за певною вартістю. Але в чому ж відмінність ф'ючерсу від форварда?
Щоб ефективно використовувати інструменти в інвестиційних стратегіях для захисту від ризиків, варто заглибитись у їх суть.
Форвардний контракт та його особливості
Форвард — це терміновий контракт, який укладається поза біржею і зобов'язує продавця поставити певну кількість активу покупцю в майбутньому. При цьому у договорі фіксується ціна постачання, місце. Дату визначають чи залишають відкритою. Щоб зрозуміти відмінність форварда від ф'ючерсу, необхідно спочатку розглянути характеристики першого:
- полягає без посередника;
- термін виконання договору визначається його учасниками;
- немає можливості розірвати угоду чи змінити її умови;
- відсутні витрати на укладення угоди.
Умови правочину обов'язкові до виконання обома сторонами. Більшість таких угод є постачальними, тобто існують фізично (товари, валюта, цінні папери тощо).
Придбання інструменту передбачає відкриття довгої позиції. Це передбачає зобов'язання купити у майбутньому базовий актив. При продажу інструменту відкривається коротка позиція, тобто учасник зобов'язується продати акції, валюту, товар за певною ціною
Ф'ючерсний контракт та його особливості
Ф'ючерс — це біржовий контракт на постачання базового активу в конкретний момент часу за обумовленою ціною. У ньому обумовлено умови укладання угоди, а саме вартість, параметри постачання та оплати, розмір гарантійного зобов'язання, яке обидві сторони вносять в однаковому розмірі. Іноді також зазначаються терміни. Щоб зрозуміти різницю між ф'ючерсом та форвардом, варто також виділити особливості першого виду деривативу:
- полягає за участі посередника — брокера;
- процедура стандартизується біржею — обидві сторони приймають її умови;
- свою частину деривативу можна продати третій зацікавленій стороні;
- гарантом виконання угоди виступає клірингова палата;
- за такими контрактами є звітність.
Базисними активами для ф'ючерсів часто виступають акції, облігації, валютні пари, товари (нафта, газ) та ін. Такі угоди є обов'язковими до виконання обома сторонами.
Чим відрізняються ф'ючерси від форварда
На перший погляд здається, що різниця між форвардом та ф'ючерсом полягає лише в тому, що перший інструмент звертається поза біржею, а другий — на ній. Але з цього випливають і інші особливості:
- Стандартизація. Параметри ф'ючерсної угоди чітко визначаються біржею-гарантом, включаючи крок зміни ціни. Форвардні контракти менш стандартизовані та його умови встановлюються з урахуванням угоди сторін.
- Передача інструментів. Ф'ючерс може бути переданий іншим інвесторам, тоді як форвард не має на увазі такої можливості.
- Ціль використання. Форвардні контракти застосовуються для фіксації умов угоди. Ф'ючерсні – частіше потрібні для хеджування ризиків, пов'язаних зі зміною котирувань.
- Постачання активів. Форвард, зазвичай, передбачає реальне постачання товару, тоді як ф'ючерс часто передбачає передачу його еквівалента чи зобов'язання про закриття угоди над ринком.
На закінчення варто зазначити, що ф'ючерсні та форвардні угоди є два ключові інструменти для управління ризиками на фінансових ринках, хоча їх підходи відрізняються. Простими словами, ф'ючерси торгуються на біржі, а форварди — це приватні угоди. Перші мають високу стандартизацію і ліквідність. Другі являють собою контракти, де їх умови визначаються безпосередньо між учасниками. Це робить їх більш гнучкими для обох сторін. Вибір оптимального варіанта залежить від конкретних цілей інвестора.
