Торгівля на біржі тісно пов'язана з ризиками. Погане керування ними є частою причиною втрат у трейдерів. Один з основних способів зниження ризиків диверсифікація портфеля, що передбачає розподіл інвестицій між різними фінансовими інструментами. Це дозволить захиститися від значних втрат у разі невдачі на одному чи кількох ринках. Стратегія також забезпечує можливість отримання прибутку навіть за невеликих змін на біржі.
Розглянемо основні принципи та правила диверсифікації ризиків у трейдингу, а також представимо деякі стратегії та підходи до побудови ефективного інвестиційного портфеля.
Що таке диверсифікація ризиків
Диверсифікація ризиків — це стратегія управління ними шляхом розподілу капіталу між різними класами фінансових інструментів. Необхідно розуміти, що хоч би якими позитивними були прогнози, ситуація над ринком може різко змінитися. Замість концентрувати всі кошти в одному виді активу або ринковому секторі, інвестор включає у свій портфель різні акції, облігації, валютні пари, сировинні товари, біржові фонди (ETF), контракти на різницю цін (CFD) та ін. Важливо підібрати цінні папери, що мало корелюють між собою.
Диверсифікувати портфель потрібно, щоб збалансувати активи. Це дозволить пом'якшити потенційні втрати над ринком чи одній сфері завдяки прибутку на інших. Наприклад, багато інвесторів вкладаються в акції та облігації. При економічному спаді котирування перших, як правило, демонструють низхідну тенденцію. А боргові цінні папери приносять дохід у вигляді відсоткових виплат. Така стратегія особливо цінна в періоди економічної нестабільності, зокрема при стагфляції (стагнація з одночасною інфляцією).
Правильна диверсифікація дозволяє згладити ризики та забезпечити стабільний дохід. Такий підхід є корисним при використанні різних стратегій. Негативні наслідки однієї можуть бути злагоджені ефективністю іншої. Однак слід пам'ятати, що жодна стратегія не гарантує повного захисту від втрат, й диверсифікація інвестиційних ризиків — не виняток. Так, за стагфляції валюти зазвичай знецінюються. І відсотки облігацій можуть не покрити втрат від вкладень в акції.
Яка буває диверсифікація
Для створення збалансованого портфеля важливо враховувати як класи активів, так й інші параметри. Ось кілька основних типів диверсифікації:
-
По державах. Дозволяє захиститися від ризику юрисдикції, який визначають зміни законодавства у певній країні чи напрямок політичного курсу. Про нього часто забувають новачки. Така диверсифікація передбачає розподіл інвестицій між країнами чи регіонами світу. Якщо в конкретній державі трапиться криза, яка спричинить падіння економіки, ціни на папери можуть знизитися надовго. Шляхом інвестування в емітенти, які у різних юрисдикціях, інвестор може пом'якшити потенційні втрати.
-
За видами активів. Використовуючи цей тип диверсифікації, досвідчені інвестори враховують свої інвестиційні цілі. Як уже згадувалося, розподіл інвестиційного портфеля у такому разі відбувається між різними типами активів: акціями, облігаціями, золотом, ф'ючерсами та ін. Кожен інструмент має свої рівні ризику та прибутковості, що допомагає створити збалансований портфель. Наприклад, облігації приносять менший прибуток, але мають стабільність. На акціях можна заробити набагато більше, але вони досить волатильні. Можна більше включати в портфель активів з високим рівнем ризику, якщо строк інвестування тривалий. Коли гроші вкладаються всього на 2-3 роки, варто віддати перевагу більш прогнозованим інструментам.
-
За галузями. Базується на тому факті, що жодна криза не може сильно вплинути на всі галузі економіки одночасно, тому інвестування в різні сектори допомагає знизити загальний рівень ризику. Оскільки через глобалізацію ринки взаємодіють між собою, необхідно враховувати кореляцію активів один з одним.
-
За валютами. Портфель у цьому випадку поділяється на активи в доларах, євро, гривні, юанях та ін. Річ у тому, що політичні та економічні події можуть призвести до значних коливань валютних курсів. Тому важливо мати різноманітність валютних активів.
-
Диверсифікація за часом. Портфель варто поділити на короткострокові та довгострокові інвестиції. Різні терміни інвестування мають різний рівень ризику та прибутковості. Диверсифікація за часом допомагає згладити коливання прибутковості портфеля. При отриманні прибутку від короткострокових інвестицій його частину можна реінвестувати у довгострокові.
-
За брокерами. Вибрати варто кілька посередників, які надають вихід на біржу. Це допомагає знизити ризик втрати доступу до активів у разі банкрутства або санкцій, які можуть застосовуватись до одного з брокерів.
Диверсифікації портфеля — це можливість забезпечити своїм інвестиціям стійкість та ефективність. Різні її види дозволяють впоратися з ризиками та захистити інвестора від втрат.
Стратегії диверсифікації активів
Можна застосовувати різні стратегії диверсифікації портфеля. Наведемо деякі приклади.
Диверсифікація активів за галузями
Для розуміння ринкових тенденцій інвестору треба розумітися на різних сферах економіки. Включення в портфель цінних паперів з різних галузей дозволяє згладити коливання котирувань в одному секторі завдяки прибутку в інших. Наприклад, вкладати можна у такі галузі:
-
золотовидобуток (дорогоцінні метали вважаються захисним активом);
-
банківська справа;
-
енергія;
-
телекомунікації та технології;
-
туризм;
-
будівництво;
-
сільське господарство та ін.
Таким чином інвестор розподіляє ризики інвестиційного портфеля та підвищує шанси на його успішність.
Диверсифікація інвестицій за допомогою акцій
Комбінування акцій із різним рівнем ризику дозволяє створити збалансований портфель. Високоризикові активи зазвичай мають великий потенціал прибутковості, але характеризуються волатильністю. Одночасно «блакитні фішки» відрізняються нижчим рівнем ризику та стабільними дивідендними виплатами. Комбінуючи обидва типи акцій, інвестор може досягти оптимального поєднання ризику та прибутковості у своєму портфелі.
Диверсифікація інвестицій із використанням ETF
ETF (Exchange Traded Fund) – інвестиційні фонди, що торгуються на біржі. Це пакет цінних паперів різних емітентів, які представляють певну частину ринку. Такий інструмент дозволяє диверсифікувати інвестиції й не платити у своїй високу комісію.
Деякі ETF включають тисячі акцій або облігацій з різних компаній і галузей. Це забезпечує інвестору доступ до широкого спектра ринкових можливостей та знижує ризики концентрації в одному секторі. Падіння одних акцій з великою ймовірністю буде компенсовано зростанням інших.
Диверсифікація активів за допомогою CFD
Контракти на різницю (CFD) дозволяють інвесторам заробляти як у зростанні, так і падінні цін фінансових інструментів. Тому їх використання дозволяє отримати прибуток навіть за умов несприятливих ринкових умов. Операцію на покупку можна хеджувати за допомогою CFD, відкриваючи позицію на продаж за тим самим фінансовим інструментом. Завдяки контрактам на різницю при низхідному тренді на ринку можна відкрити коротку позицію щодо одного або кількох активів, що дозволить мінімізувати збитки.
Приклад диверсифікації інвестиційного портфеля
Наведемо приклад збалансованого портфеля для інвестора середнього ризику з орієнтацією на інвестиційний горизонт 10 років і більше. Правильна диверсифікація портфеля передбачає такі кроки:
-
Визначення типів фінансових інструментів. Включити в портфель можна акції, облігації та захисні активи. Частки їх розподілу можуть становити відповідно 70, 20 та 10%.
-
Поділ акцій за ринками. 70% капіталу, призначеного для цього виду цінних паперів, поділяємо таким чином: по 40 і 60% відповідно на ринки, що розвиваються і розвинені. Активи, що входять до першої групи, мають високий потенціал дохідності. Але варто врахувати, що вони пов'язані з високими ризиками.
-
Поділ акцій за юрисдикцією. Капітал, виділений для активів ринків, що розвиваються, може бути розділений таким чином: 50% України та 50% Китаю. Для розвинених – 70% США та 30% Європейського Союзу. На цьому етапі портфель диверсифікується ще й валютою. У наведеному прикладі у ньому буде гривня, юань, долар та євро.
-
Розподіл активів за галузями економіки. Досвідчені трейдери, які знаються на економічних особливостях різних країн, можуть орієнтуватися на ринкову ситуацію. Початківцям рекомендується використовувати фонди, які самі відбирають емітентів для інвестування. Для нашого прикладу візьмемо 70% капіталу, виділеного під облігації через ETF, а на 30%, що залишилися, відберемо самостійно. Комбінування цих акцій та облігацій, а також інвестування в золото забезпечить додаткову диверсифікацію та захист від ризиків.
Наведений приклад передбачає включення різних активів та ринків у портфель. Це допомагає досягти поставленої мети при роботі на фондовому ринку.
Висновок
Диверсифікація активів є ключовим принципом успішного інвестування, що дозволяє знизити ризики та підвищити стабільність прибутковості інвестиційного портфеля. Різноманітність фінансових інструментів за типами, ринками, галузями та географічними регіонами допомагає інвесторам пом'якшити вплив негативних подій на окремі активи. Успішна стратегія диверсифікації вимагає ретельного аналізу та планування, а також постійного моніторингу та коригування портфеля відповідно до змінних ринкових умов та цілей інвестора.
