Створення ефективного інвестиційного портфеля: диверсифікація та стратегії для досягнення поставленої мети
Щоб забезпечити собі стабільне фінансове майбутнє, багато хто обирає інвестування у різні види активів на світовому фондовому ринку. Створивши диверсифікований портфель, у якому чітко дотримано балансу ризику та прибутковості, можна регулярно отримувати пасивний прибуток. Вміння керувати своїми фінансовими інструментами підвищує ймовірність успіху в інвестиційній діяльності та дозволяє уникати помилок. Розповідаємо про особливості інвестиційного портфеля та в яких галузях краще розподілити свої фінансові ресурси.
Інвестиційний портфель: що це
Портфель в інвестуванні є комбінацією ретельно відібраних і стратегічно об'єднаних фінансових і нефінансових активів, що потребує цілеспрямованого управління для досягнення поставленої мети. Його формування можна порівняти з грою футбольної команди, де успіх залежить від точного розміщення гравців відповідно до їхньої максимальної ефективності на полі.
Інвестиційний портфель — це не просто сукупність активів, а інструмент, який дозволяє знаходити баланс між фінансовими цілями інвестора, його можливостями та толерантністю до ризику. Він постійно нагадує про важливість об'єктивного прийняття рішень, відокремлюючи їхню відмінність від емоційних сплесків.
Що може входити в інвестиційний портфель
Розпочати інвестувати може практично кожен. Але щоб не втратити свій капітал, потрібно правильно вибрати, які саме види активів використовуватиме для роботи на фондовій біржі. Якщо говорити про фінансові варіанти, то вони можуть бути представлені готівкою, золотом, акціями, облігаціями та біржовими фондами (ETF). Нефінансові активи представлені нерухомістю, сировинними товарами, предметами мистецтва та іншими матеріальними цінностями, здатними приносити дохід через їх використання чи торгівлю.
Оскільки фінансові інструменти характеризуються гарною ліквідністю і простотою у користуванні, сконцентруємося більше на них. Які саме активи вибрати? Враховувати варто різні фактори:
- поставлені перед інвестором фінансові цілі;
- його вік;
- толерантність до ризику;
- час, протягом якого учасник ринку планує тримати актив.
Згладити ризики кожного окремого фінансового інструменту можна через диверсифікацію, яка є основною метою формування портфеля. Якщо знову проводити аналогію, то не може футбольна команда складатися лише із захисників чи форвардів. До неї мають входити різні гравці. Так і з портфелем. Диверсифікація має на увазі розподіл інвестицій між різними типами активів, економічними галузями та географічними зонами. Такий підхід дозволяє знизити загальний ризик збитків, оскільки у разі несприятливого розвитку подій одні інструменти компенсують втрати інших.
Правильно диверсифікований портфель повинен містити інструменти, що мають малі чи негативні показники кореляції між собою. Це означає, що ті самі тенденції на ринку по-різному впливатимуть на фінансові інструменти. Тому рекомендується вибирати акції емітентів, які представляють різні галузі. Так, у кризу цінні папери компаній технологічної сфери знижують свої котирування сильніше за інших. Дії сфери споживання та охорони здоров'я можуть трохи підвищити свої котирування або трохи впасти. Мінімізація кореляції між активами в портфелі скорочує ризики та збільшує стабільність інвестицій.
Формувати портфель інвестора-початківця та керувати ним можна самостійно або довірити це завдання інвестиційній компанії. Слід розуміти, що його створення — це лише початок роботи на фондовій біржі. Надалі потрібен постійний моніторинг та ребалансування.
У чому суть інвестиційного портфеля
Коректно побудований та керований портфель сприяє формуванню стійкого та ефективного інвестиційного плану. Починати свій шлях у світі інвестицій потрібно з визначення цілей. Без чіткого розуміння суті своєї роботи навіть найперспективніші інструменти можуть виявитися неефективними. Орієнтиром у побудові інвестиційного портфеля можуть бути різні інвестиційні цілі.
Захист капіталу
Інвестування завжди пов'язане із ризиками втрат. Але їх можна мінімізувати, використовуючи певні інструменти. Якщо стоїть завдання зберегти свій депозит, слід обрати захисний портфель, який передбачає інвестування у консервативні активи. Комбінувати можна державні чи корпоративні облігації, золото, акції з мінімальною волатильністю, ETF широкого ринку. Не потрібно вибирати для захисного портфеля велику готівку, оскільки їхня реальна вартість може знижуватися з часом.
Ця стратегія часто потрібна серед пенсіонерів, людей близьких до пенсійного віку або під час економічної нестабільності. До її переваг варто віднести невисокий ризик, передбачуваність та стабільність депозиту. Але необхідно враховувати, що під час інфляції захисний портфель може бути неефективним.
Примноження капіталу
Якщо інвестор ставить собі за мету отримати високу прибутковість, він повинен розуміти, що досягти її можна лише ризикуючи. Ця стратегія вибирається для довгострокових інвестицій і орієнтована на збільшення вартості портфеля. Головним джерелом доходу у ньому буде зростання цін активів. Інвестор купує акції, розраховуючи на подальше зростання котирувань. Найчастіше вибираються акції підприємств із технологічного сектора. Як правило, вони не проводять дивідендних виплат, оскільки весь свій прибуток спрямовують на розвиток.
Таке інвестування має на увазі високий ризик, оскільки багато хто з висхідних емітентів може починати свій шлях зі збитків, спрямовуючи більшу частину капіталу на маркетинг і дослідження. Однак успішні інвестиції в подібні компанії можуть давати значні прибутки в майбутньому. Стратегія збільшення капіталу особливо актуальна для молодих інвесторів, які готові прийняти високий рівень ризику в обмін на потенційно високу прибутковість. Імовірність втрат, яку визначає суттєва волатильність активів, вони можуть компенсувати своєю довготривалою трудовою кар'єрою. У людей старшого віку подібні можливості виключені.
Регулярний дохід
До портфеля, який генерує прибуток на постійній основі, можна включити дивідендні акції, ETF, фонди нерухомості REIT або облігації. На відміну від стратегії примноження капіталу, тут акцент робиться на стабільному та помірному доході. Вибираючи акції, за якими регулярно виплачуються дивіденди, варто звернути увагу на дивідендних аристократів. Ці компанії мають довгу історію виплат дивідендів. Часто вони становлять традиційні галузі, де потенціал зростання обмежений.
Ця стратегія передбачає отримання стабільного доходу, але є також ризикованою. Існує ймовірність, що розмір дивідендів буде скорочений або виплати скасують зовсім. Ризик облігацій у портфелі пов'язаний із можливим банкрутством емітента.
Стратегію отримання регулярного прибутку від інвестицій часто обирають люди старшого віку, які бажають отримувати додатковий прибуток. Це може бути суттєва надбавка до пенсії, наприклад. У деяких випадках пасивний дохід може її повністю замінити.
Середньострокові цілі
Деякі інвестори створюють портфель під конкретну мету, яку вони ставлять перед собою на найближчі 5–10 років. Це може бути, наприклад, придбання квартири чи будинку, оплата за освіту для дитини чи формування фінансової подушки безпеки. У такому разі стратегія середньострокових цілей може бути оптимальним рішенням. Вона передбачає комбінування захисних та агресивних підходів залежно від потреб та бажаного рівня ризику.
Подібна стратегія може бути актуальною, якщо дитина досягла підліткового віку. Підійде вона для новачків у світі інвестування, молодих сімей, які мають достатньо часу, щоб компенсувати можливі ризики своєю трудовою діяльністю.
Вибираючи комбінування стратегій необхідно оцінювати агресивність портфеля. Для цього потрібно враховувати свою мету та поточне фінансове становище. Агресивний підхід може бути прийнятним, наприклад, якщо стоїть завдання купити квартиру через 10 років. Коли ж через 3 роки розпочнеться навчання дитини, за яку потрібно платити, слід обрати консервативну стратегію.
Який інвестиційний портфель вважається оптимальним
Необхідно розуміти, що у світі інвестування немає єдиних рішень, які б ідеально підходили для кожного випадку. Комбінація активів повинна відображати лише цілі конкретного інвестора, які визначаються до початку його формування. Розповідаємо, як формується інвестиційний портфель для чайників. Крім визначення цілей, слід дотримуватися таких рекомендацій:
- Оцінити толерантність ризику. Учасник ринку має визначити, які збитки він готовий зазнати. Відповідь на це запитання вкаже на профіль ризику. Це стане основою формування стратегії інвестування. Завжди висока прибутковість пов'язана з високим ризиком і навпаки.
- Розподілити активи. Відповідно до своєї толерантності до ризику, потрібно умовно поділити портфель на частини у відсотковому співвідношенні. Якщо інвестор готовий ризикувати, основу портфеля можуть скласти акції, криптовалюта та фонди, що активно керуються. При консервативному підході можна вибрати пасивні біржові фонди (ETF), готівку та облігації. У будь-якому випадку не потрібно забувати про диверсифікацію. Комбінувати активи треба в такий спосіб, щоб несприятлива ситуація одного виду не позначалася негативно загальної ефективності. Приклад портфеля, розподіленого за частками: по 40% акції та облігації, по 10% криптовалюта та готівка (євро, долар).
- Вибрати та придбати активи. Після того, як проведено розбір інвестиційного портфеля, необхідно заповнити його. Сюди можна включити цінні папери емітентів із різних галузей ринку та відмінних за моделлю бізнесу. Акції можуть торгуватись на біржах багатьох країн. Включити в портфель можна скарбничі чи корпоративні облігації, ETF загального ринку, конкретної галузі чи тематики. Купувати активи потрібно відповідно до відведеної для кожного виду пропорції. Необхідно розуміти, що якщо раніше за допомогою одного фінансового інструменту отримані хороші результати, це не гарантує таку ж ситуацію в майбутньому.
- Ребалансувати портфель. Хоча кожному виду активу відведено конкретну частку в ньому, згодом її потрібно буде змінити. Це зумовлено нестабільністю фінансових інструментів. Через зміну котирувань деякі з них можуть виявитися вищими за цільовий рівень, інші — нижче. Щоб забезпечити початкову гармонію, необхідно ребалансувати портфель. Залежно від обраної стратегії, такі маніпуляції проводяться раз на 3, 6 або 12 місяців.
- Переглядати власну стратегію. Змінюється як ринок, так і обставини в його учасників. Наприклад, інвестор, який обрав агресивну стратегію, може втратити основне джерело прибутку. І тут потрібно внести зміни, які дозволять перейти на консервативний шлях інвестування. Переглядати стратегію потрібно також тоді, коли людина виходить на пенсію. Дохід від трудової кар'єри та пенсійного забезпечення в Україні може суттєво відрізнятися. Тому стратегію треба змінити на те, щоб портфель відповідав раніше поставленим цілям. Коригування також вносять з урахуванням глобальних та локальних криз.
У процесі створення портфеля не потрібно ухвалювати поспішних рішень. Кожен крок має бути обґрунтованим. Для цього використовуються різні методики, наприклад фундаментальний аналіз (для довгострокового інвестування). Крім того, створення портфеля — це безперервна робота, яка потребує постійної уваги. Але його ефективність багато в чому визначає якість закладених у нього принципів на самому початку.
Відзначимо також для новачків важливість керування портфелем. Інвестор повинен відстежувати, звідки надійшов прибуток, і розуміти, який актив працює у мінус.
Ризики портфеля в інвестуванні
Як мовилося раніше, інвестування пов'язані з ризиком. Якщо прибуток приносить лише добрі емоції, то втрати – це завжди стрес та розчарування. Щоб знизити частоту їхнього прояву, необхідно знати ворога в обличчя.
Ринковий ризик
Являє собою несприятливі прояви у середовищі економіки. Охоплює практично всі різновиди активів. Приклади ринкових ризиків — епідемії, зокрема Ковід 19, війни, фінансові кризи та ін. Небезпека цих факторів полягає в тому, що їм важко протидіяти. Навіть найкрутіша диверсифікація не зможе повністю вберегти від їхнього впливу. Порівняти такі глобальні потрясіння можна зі штормом на морі. Це може бути старе рибальське судно чи дорога яхта — тряски не уникнути ні тому, ні іншому.
Будь-яку ринкову кризу необхідно перечекати. Для початківців інвесторів важливо мати збалансований портфель та довгострокову стратегію. Професійні інвестори боротьби з ринковим ризиком використовують деривативи.
Специфічний ризик
Під цим терміном мають на увазі вразливості певного активу, які часто виникають на тлі проблем у певному секторі економіки, судових позовів, неправильно проведеної кампанії менеджменту та ін. Специфічні ризики можуть виявлятися навіть тоді, коли на ринку спостерігається сприятлива ситуація.
Часто падіння акцій відбувається, коли компанії не встигають за інноваціями. Якщо емітенту не вдається адаптуватися до нових вимог, він залишає ринок або відстає від нього. Так було з Kodak, Polaroid, Nokia та Xerox. Протилежним прикладом є Microsoft. Спочатку основним продуктом компанії було програмне забезпечення. Сьогодні ж вона є лідером у хмарних технологіях, гральних продуктах, генеративному штучному інтелекті.
Найефективніший спосіб протистояння цьому ризику – диверсифікація портфеля. Розподіл фінансових інструментів за класами дає змогу знизити вплив негативних проявів кожного на загальну результативність інвестування.
Ризик ліквідності
Цей ризик має на увазі нездатність швидкого продажу активу без падіння його ціни. Часто такі операції потрібно зробити, якщо інвестору терміново потрібні гроші. Фахівці радять включити в портфель ліквідні активи, наприклад, готівку, облігації казначейства. Їхню частку визначає обрана стратегія та ситуація на ринку в конкретний момент.
Ризик валютних курсів
Ризик визначає можливі втрати через варіативність курсів іноземних валют. Інвестори з України можуть зазнати також втрат через особливості податкового законодавства нашої країни. Якщо учасник ринку купує акцію за одним курсом долара, а за кілька років він продає її за нижчою ціною, але вже за іншим курсом, він зазнає збитків. Варто зважити, що база оподаткування в Україні вважається у гривні. А з урахуванням зміни курсу інвестор отримає дохід. У цьому випадку, крім того, що він продав дешевшу акцію, йому доведеться ще сплатити податок.
Висновок
Формування успішного інвестиційного портфеля – це мистецтво балансу між цілями та ризиками. Важливо визначити чіткі інвестиційні завдання, чим будується весь довгостроковий план. Ефективна диверсифікація активів, облік індивідуальних ризиків та регулярне ребалансування мають стати основними інструментами на шляху до успішного інвестування. Подібні дії допоможуть створити портфель, який не лише відповідатиме конкретним цілям, а й допоможе ефективно керувати фінансовими викликами.
